Велика Палата Верховного Суду роз’яснила питання підсудності справ про примусове проникнення до володіння боржника

За правилами ЦПК України розгляд процесуальних питань, пов’язаних з виконанням рішень інших органів чи судів інших юрисдикцій, якщо спеціальним законом не врегульовано певної процедури здійснення окремих виконавчих дій, зокрема надання дозволу на примусове проникнення до приміщення, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Така логіка законодавця пов’язана з тим, що вказані виконавчі дії виходять за межі публічно-правових правовідносин чи господарських правовідносин і стосуються виключно цивільних прав фізичних чи юридичних осіб.

Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за поданням старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області про надання  дозволу на примусове проникнення до нежитлового приміщення – кафе, власником якого є фізична особа.

Особливість цієї справи полягає в тому, що державний виконавець звернувся з поданням до місцевого суду у порядку цивільного судочинства для отримання дозволу на вчинення дій на виконання рішення, ухваленого в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб. Виключно на підставі рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи виконавець має право безперешкодно входити та здійснювати виконавчі дії (п. 4 ч. 3 ст. 18 зазначеного Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України (у редакції на час звернення до суду з поданням) питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника вирішувалося судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 439 ЦПК України у редакції від 3 жовтня 2017 року.

Велика Палата ВС зазначила, що ст. 376 ЦПК України розміщена у розд. VIІ «Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)». Тобто за правилами ЦПК України розгляд процесуальних питань, пов’язаних з виконанням рішень інших органів чи судів інших юрисдикцій, якщо спеціальним законом не врегульовано певної процедури здійснення окремих виконавчих дій, зокрема надання дозволу на примусове проникнення до приміщення, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказані норми встановлюють особливі правила підсудності, а саме, що подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника розглядається не судом, який видав виконавчий документ, а судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи.

ГПК України ні в редакції, чинній на час звернення державного виконавця з поданням до суду та його розгляду судом першої інстанції, ні в редакції, чинній на час перегляду справи апеляційним та касаційним судом, не містить норм, які б регулювали можливість звернення органів державної виконавчої служби до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи в порядку господарського судочинства.

Державний виконавець правильно звернувся із зазначеним поданням до суду за місцем знаходження нежитлового приміщення, яке належить боржнику, тобто місцевого суду, в порядку цивільного судочинства.